codes qr



ВірусТотал



Украина онлайн

Пам’ятай про Крути




Наробки

Ужва_Трудове Вищиванка.png

 Урок- подорож

Тема:   Українська  народна  вишивка

Мета:   - виховувати учнів на основі національних культурних традицій;виховувати у дітей любов до праці, до батьків та рідної України;

-закріпити знання учнів з теми;

-сприяти розвитку в учнів цілеспрямованості, уваги,  пам’яті, творчого мислення; розвивати свою фантазію

-залучати учнів до занять народними ремеслами та декоративно – ужитковим мистецтвом, домогтися глибокого осмислення учнями значення рушника в житті рідного народу, вироблення душевної потреби берегти його як душевний скарб, бажання вишити свій рушник

Обладнання: картки із завданнями, кросворди (додатки), вишивки, інструкційні картки, таблиця «Значення українських рушників», зразки схем

Міжпредметні зв’язки: українська література, музика, історія

Написи:

1.     У коморі сволок – на ньому рушників сорок.

     2.Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим        гостей зустрічати.

     3. Хата без рушників, що родина без дітей.

     4.Рушник на кілочку – хата у віночку.

 

                 ПЛАН ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку

ІІІ. Узагальнення вивчених тем

1. І тур-розминка «Мікрофон»                                        1-3-5 балів

2. ІІ тур-«Щасливий випадок»(робота в парах)          - до 5 балів

3. Домашнє завдання  «Творчі групи» (1 група)   -  4-6-8 балів

4. ІІІ тур- «Хто швидше?» (кросворди)                    - 6-8 балів

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

5.Домашнє завдання  «Творчі групи» (2 група)      -4-6-8 балів

6. ІV тур - Прислів’я про працю     – по 1 балу за прислів’я                         

7. V тур - «Поле чудес»                                           3-6-9 балів

IV. Заключний етап уроку. Підсумок

                      Хід уроку

І. Організаційна частина. Перевірка готовності учнів до уроку. Урок проходить у формі подорожі, яка складається з шести турів. Кожний тур - окрема подорож з  зупинкою після відповіді. Поділивши учнів на команди, повідомляємо їм, що за кожну повну правильну  відповідь нараховується  максимальний бал туру, неповна відповідь  понижує кількість балів. За порушення порядку з рахунку команди також зніматимуться бали.

ІІ .Повідомлення теми та завдань уроку.

ІІІ. Узагальнення вивчених тем за допомогою неімітаційного ігрового методу

1.    І тур - РОЗМИНКА.  Гра «МІКРОФОН»

1. Слово «праця». Допоможіть слову набути значення, використовуючи прикметники, синоніми і т.д. (важка, легка, посильна, розумова, робота, трудовий процес, зусилля, напруження, сумлінна, наполеглива, фізична, приносить задоволення або навпаки, титанічна, необхідна і т.д.)

2. Продовж речення: «Якщо людина любить працю, виконує її з душею, то праця….»  (приносить усім тільки радість)

3. Народна мудрість стверджує: «Не існує не талановитих людей, а є ті...» Завдання - запропонуйте свій варіант закінчення прислів’я  (Завдання учні виконують по черзі з кожної команди - по 1-3 учні за бажанням)

Народна мудрість стверджує: «НЕ ІСНУЄ НЕТАЛАНОВИТИХ ЛЮДЕЙ, А Є ТІ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ НЕ СВОЄЮ СПРАВОЮ»

    Можливо, саме цей урок стане тією справою, яка дасть змогу кожному з вас розкрити свої таланти.

2.   ІІ тур - «ЩАСЛИВИЙ ВИПАДОК» (Робота в парах)- до 5  балів

Кожна пара учнів вибирає картку із завданням. Номер картки вказує на черговість виступу кожної пари. На обговорення – 2-3 хвилини, потім зачитуються питання. За кожну правильну відповідь пара одержує 1 бал.

                                        КАРТКА №1

1.     Шматок тканини або паперу для витирання губ після їжі. (Серветка)

2.     Закуски, з яких починається обід. (Холодні)

3. Ряд однакових стібків утворює… (шов)

4.Вишивки, які виконуються за точним рахунком на тканині полотняного переплетення, називають… (лічильними)

5.Який шов перетинає клітинку по діагоналі? (Косий хрестик)

                                  КАРТКА №2

1.     Третя страва. (Компот)

2.     Назва прибору, без якого неможливо обійтися під час обіду. (Ложка)

3.     Приймання їжі в один і той же час-це… (режим харчування)

4.     Одним із засобів переведення малюнка на тканину є… (копіювальний папір)

5.     Довжина нитки між двома проколами. (Стібок)

                                   КАРТКА №3

1.     Первинна обробка овочів - це… (миття, очищення, нарізування)

2.     Для нормальної  життєдіяльності організму потрібна… (їжа)

3.     Приміщення, в якому готують їжу, називається    (кухня)

4.     Тканина, на якій вишивають, називається.. (робочою)

5.     Свою назву цей шов дістав від того, що кожний його стібок закріплюється петлею. Про який шов іде мова?  (Петельний)

                                      КАРТКА №4

1.     Мистецтво приготування їжі.  (Кулінарія)

2.     Напівфабрикат, з якого готують котлети.  (Фарш)

3.     Варіння, смаження, тушкування,запікання – це  …  обробка овочів.  (теплова)

4.     Мистецтво прикрашати одяг та різні вироби домашнього вжитку узорами, вишитими на тканині, шкірі, називається … (вишивка)

5.     Цей шов нагадує козли для розпилювання дров. Який це шов? (Козлик)

                                     

                                             КАРТКА №5                                                                   

      1. Прикраса святкового столу.  (Квіти)

2. Перелік страв.  (Меню)

3. Вишивки, які виконуються за наміченими контурами узорів, називають..   (вільними)

4.Спочатку зліва направо прокладають ряд стібків, а потім зворотним ходом заповнюють проміжки між ними й одержують шов, який називають… (хрестик)

5. Нитки, якими частіше за все вишивають, називаються … (муліне)

                                 КАРТКА №6

1.     Підготовка столу до сніданку, обіду, вечері називається… (сервіруванням)

2.     Другим хлібом називають… (картоплю)

3.     Як говорить народна приказка: «Зустрічають - за одягом, а…»  (проводжають за розумом)

4.     Під час вишивання світло повинно падати … (зліва)

5.     Тканина, на якій зручно вишивати лічильні шви – це …. (канва)

3. Домашнє завдання. Творчі групи.

1 група отримала попередньо домашнє завдання зробити творче дослідження:

-         Історія вишивки;

-         Мотиви -  символи;

-         Українські рушники.

Слово для виступу надається учням. Виконання завдань оцінюється 4-6-8 балами.

   Народна вишивка - особлива, винятково важлива частина невичерпної скарбниці духовної культури нашого народу, що виникла з потреби бачити, відчувати й творити красу власними руками. Це – джерело душі народу, прагнення до прекрасного. Це – стародавнє й вічно молоде мистецтво.

   Кожний з вишитих виробів (чи то одяг, чи предмети побутового призначення) – це світ краси і фантазії, осмислення навколишньої природи, хвилююча розповідь про почуття людини, звичаї наших предків.

   Історія вишивки – це багатовікова історія українського народу,його творчі пошуки , радість і горе, перемоги і поразки, сучасне й майбутнє.

   Український рушник – старовинний оберіг дому, родини, оздоблений квітами, зірками, птахами. Як багато він промовляє серцю  кожного з нас! Від сивої давнини і до наших днів, у радості і горі рушник – невід’ємна частина нашого народного побуту. Він пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею.

   Матеріалом – основою для вишивання рушників здавна служила домоткана вовняна, лляна, конопляна тканина. Згодом її змінили фабричного виготовлення лляні, бавовняні та вовняні матеріали.

   Простий, скромно оздоблений рушник висів у кожній хаті й був своєрідною візитною карткою, ознакою охайності й працелюбності  кожної жінки. У народній пісні мати повчає  дочку:

             Тримай хатоньку як у віночку,

             І рушничок на кілочку.

             Тримай відерця всі чистенькі.

             Прийдуть зовиці пити водиці,

             Будуть тебе хвалити.

   Перші згадки про вишивку  зустрічаються в записах давньогрецького історика Геродота, який свідчить, що вишивкою прикрашали предмети побуту скіфи – мешканці Причорноморських степів (4ст. до нашої ери).

    До І ст.  н.е. відносить нас розкопка в селі Ковалівка, що на Миколаївщині. Тут знайшли рештки золотого шитва на шовковій тканині пурпурового кольору. Цю вишивку  вважають найдавнішою з усіх відомих.

   Мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося в часи Київської Русі (кінець ХІ ст.).Дочка великого князя Всеволода, сестра Володимира Мономаха, дружина київського князя Рюрика Ростиславовича Ганна-Янка заснувала в Києві (в Андріївському монастирі) першу школу для вишивання. Тут вчилися вишивати золотом і сріблом.

   Найпоширенішими стародавніми мотивами-символами є:

Хрестик - символізує поєднання сонячної батьківської т а вологої материнської енергії, вогонь;

Трикутник - символізує гори;

Коло, ромб, квадрат – сонце та місяць;

Пряма лінія – символізує поверхню землі;

Ламана лінія – символізує воду, а коли вона із закрутами (ніби хвиляста) – вічність,нескінченність.

4.   ІІІ тур«Хто швидше?»- Кросворди (додаток 1-2)  6-8 балів.

   Кожна команда отримує кросворд, оцінюється швидкість розгадування і правильність.

    ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Зупиняємо урок – робимо зарядку.

Руки - вгору, руки - вниз, все у нас в порядку.

Руки  в боки – нахиляйся, наче маятник, хитайся.

За хвилину відпочили і за парти знову сіли.

5 .   Домашнє завдання  «Творчі групи» (2 група) -4-6-8 балів

«ПРО ЩО РОЗПОВІДАЮТЬ РУШНИКИ» - слово учням.

Функціональне значення українських рушників

Побутові:   Стирок – рушник для посуду;

                    Утирач – рушник для рук, обличчя;

                    Намітка – рушник для покривання голови;

                    Кілковий – рушник для прикраси стін;

                    Божник – рушник для обрамлення образів, портретів;

                    Покутник – рушник для оздоблення покуті

Святкові:    Весільний – для різноманітних весільних обрядів;

                     Кумачевий – вивішувався на державні та релігійні свята

Подарункові: подарунковий – рушник, що дарували родичам, почесним                    

                        гостям, майстрам;

                        плечовик – рушник, що пов’язували сватам

Ритуальні:      обрус – рушник для ритуальних трапез, обрядів;

Обрядові:       Рушник для новонароджених – на вишитий рушник повивальна        

                        жінка приймала немовлят

Благословенна дівчини рука,

Що рушники уміло вишиває,

І труд людський, що довгії віки

Невтомно землю прикрашає.

Рущник… Як багато промовляє це слово! Погляньте на розмаїття фарб, яке оселилось в нашому класі. Мабуть, кожному із вас якийсь рушник подобається найбільше. Сьогодні на уроці ми бачимо лише невелику частину тих рукотворів, які зберігаються у ваших родинах. Який із рушників вас приваблює найбільше? Чому?

   Вишиті рушники вважались оберегами.

   Колись у кожної людини був перший рушник, який називався рушником долі. Народжувалась дитина – зустрічали її вишитим рушником. Мати вишивала його ще до народження дитини. Вибілювала, прала багато разів, щоб був м’яким. Для хлопчика вишивала на рушникові листочки дуба, щоб сильним і мужнім був син, а для дівчинки – калину, щоб гарна була. Коли баба – повитуха сповивала новонароджену дитину, то промовляла:

Вповиваю тебе, синочку,  в рушничок біленький…

Щоб виростав ти великий,був ти здоровенький.

Щоб лихо тебе минало, щастя огортало,

Щоб мале твоє серденько та  й смутку не знало.

А червоним повиванком завяжу міцненько,

Щоб від тебе радість мали і отець і ненька.

   Цей рушник після народження клала мати під подушку дитині. З ним несла дитину хрестити, на ньому благословляла доньку чи сина на одруження. Цей рушник берегли все життя і клали його в домовину, коли людина помирала.

   Сьогодні, як і сотні років тому, не старіє мистецтво вишивання, воно як і раніше спирається на традиції народної творчості, приносить і буде приносити радість тисячам його шанувальників.

   Український рушник… Оздоблений квітами, зірками, птахами… Як багато він промовляє серцю кожного з нас. Від синьої давнини й до наших днів, у радості і в горі рушник – невід’ємна  частина побуту українців. Його порівнюють з піснею, вишитою нитками на полотні.

   У давнину рушники виготовляли з простого шматка домотканого полотна. Такий домотканий рушник тоді називали обрус. І тільки з часом змінили його назву на рушник, через те, що руками він був витканий і вручну прикрашений. З давніх  давен  рушники називали оберегами. Так, вишитий рушник брали в дорогу, щоб вона була щасливою.

   У віршах українського поета Андрія Малишка читаємо:

У дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала….

   Рушник брали на полювання, сподіваючись на успіх, його вішали в хатах, вірячи, що лихо – біда обмине.

   Орнаментальні мотиви сучасних українських вишивок  на рушниках відображають місцеву флору і фауну, а також дають простір фантазії  вишивальниці.

   За зовнішнім виглядом мотиви, які зустрічаються на  рушниках, як і на всіх вишиванках, бувають:

-         геометричними;

-         рослинними;

-         зооморфними (тваринними);

-         антропоморфними (стилізоване зображення людей).

     Якщо використовувався рослинний орнамент, то рослини на рушнику мали не тільки символічне значення, а й лікувальні властивості. Наприклад, барвінок – це символ молодості, кохання та шлюбу, а лікує гіпертонію; калина – символ жіночої краси, дівочої цноти, смутку та журби, допомагає при застуді, захворюваннях горла, нирок тощо.

   «КОТРА ДІВКА ФАЙНА – ЗАМІЖ ВИЙТИ МУСИТЬ», - співається  в українській народній пісні. Кожна дівчина мріє вийти заміж, а отже, згідно з давньою весільною традицією, стати на рушник. Тому вишивались рушники для сватів, для молодих, під весільний хліб, коровай, на ікону тощо.

   Одна з основних функцій вишивки – оздоблення тканин для прикрашування житла. І все це завдяки орнаментальній та кольоровій гамі вишивки. У вишивках не було яскравих фарб, усі кольори були трохи приглушені, мали приємний природний тон.

   Для фарбування ниток використовували найрізноманітніші природні матеріали: коріння, листя, кору дерев, плоди та квіти. Було в цій справі чимало секретів: для кожного природного барвника був  свій час збирання, термін зберігання, спеціальна технологія приготування.

   Зрозуміло, що добування  природних фарб було професійною таємницею, що передавалась у родинах від покоління до покоління.

   І тільки в 70-х роках 19 століття були винайдені  анілінові барвники, що призвело до зменшення використання природних фарб, а згодом – до занепаду і навіть до забування рецептів їх приготування.

   У відомій пісні на вірші Дмитра Павличка є такі слова:

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої, два кольори,

Червоне – то любов, а чорне – то журба.

 Що ж означає червоний колір? То колір калини, щастя, любові, щасливої долі.

 Що ж означає чорний колір? Це колір землі нашої родючої, а інколи й смутку.

   Цікаво, а чому чорний і червоний колір у нас в Україні найбільше популярні? Мабуть, це національний звичай. Та й гарно поєднуються. Старі люди кажуть, що то віддавна, мало не від древлянських племен, - горе з радістю переплітаються.

6.    ІV тур – « ПРИСЛІВЯ ПРО ПРАЦЮ»

1. Капітани тягнуть номерок, за яким встановлюється черговість виступу команди.

2. За кожне прислів’я команда отримує бал, переможе  та, яка назве більше.

 ПРИСЛІВЯ

-         Аби  руки й охота – знайдеться робота.

-         Без охоти до роботи – одні клопоти.

-         Без роботи й день роком стає.

-         Без труда нічого не приходить – труд усе нагородить.

-         Від мозолів не вмирають, а лише працю постигають.

-         Вродися, вдайся і праці не цурайся.

-         Вчися так працювати, щоб не треба за тобою переробляти.

-         Доки в праці не спітнієш, доти й не порозумнієш.

-         За чесний труд шанує люд.

-         Любіть трудитися, а не хвалитися.

-         На «відмінно» треба й робити сумлінно.

-         Не важко, де працюєш, а важко, як працюєш.

-         Праця, сину, звеличує людину.

-         Працьовитість - мати  щастя, а неробство – то нещастя.

-         Терпіння і труд все перетруть

-         Спорт і труд поряд ідуть.

-         Трудовий порив чудо сотворив.

-         Труд – справа честі, доблесті й героїзму.

-         Трудитися – не треба ганьбитися.

-         Хочеш честь і славу мати – треба чесно працювати.

-         Хто в роботі славиться – всім за приклад ставиться.

-         Хто з роботою дружить, тому й щастя (доля) служить.

-         Хто свою працю цінує, той і людську пошанує.

-         Хто роботу ганьбить – од того щастя біжить.

-         Чесна робота – найголовніша турбота.

 7.   V тур – «ПОЛЕ ЧУДЕС»  - 3-6-9 балів

Умови гри: кожна команда має право на одну відповідь – правильно відгадане слово може принести команді від 3 до 9 балів.

ЗАВДАННЯ

1.     Спочатку ці інструменти виготовляли з риб’ячої кістки, каміння,кісток тварин і використовували їх уже в ранньому періоді кам’яного віку.

         Історичні документи повідомляють, що перший цех для промислового виготовлення інструментів виник у 1370  році в Нюрнберзі (Баварія) . Через кілька століть провідне місце у їх виготовленні  посіла Англія. Ці інструменти є одними із найзначніших винаходів людини.

    Їхнє життя можна порівняти з життям людини. З часу свого виникнення вони завжди знаходилися поруч із людьми, розділяючи з ними і радість, і горе .Але за період свого існування вони зазнали великих змін. Про які ж інструменти йде мова?  (Голки)

2.Далеко не всі знають, коли і за яких обставин з’явився перший інструмент – захисник. Історичні матеріали стверджують, що в 17 столітті  в Амстердамі жив майстер – ювелір Микола Беншотен. Він був закоханий у сусідську дівчину Аніту, батько якої був дуже скупим.

    За  вказівкою батька Аніта цілими днями сиділа над п’яльцями і вишивала. І до дня народження майстер підніс  Аніті маленьку золоту шапочку з незрозумілими знаками і посланнями.

   До кінця  17 століття винахід ювеліра  поширився в Англії, на початку 18 століття – у Франції, Німеччині, пізніше у Росії. Сьогодні він став основним атрибутом з техніки під час роботи з вишивання. Що ж це за інструмент – захисник?  (Наперсток)

3. Вперше вона з’явилася більше 200 років тому в Англії, майже всі використовують її  і досі, й вона стала ще красивішою. Як правило, нею вправно володіють жінки й дівчата, але без проблем можуть оволодіти  хлопці і чоловіки.  Що це за красуня?   (Швейна машинка)

ІV. Заключний етап.

    Підбиття підсумків усіх турів гри. Підрахунок загальної кількості балів команд. Визначення найактивніших  учнів команд.

 

Кросворди

Додаток 1

 

1.Пристрій для розмічання  великої кількості однакових деталей.(Шаблон)

2.Майстер викував уміло два однакові ножі.

Дуже зустрічі зраділи й що однакові вони.

Обнялись, що роз’єднати їх уже ніхто не зміг.

Підкажіть, як називати почали відтоді їх? (Ножиці)

3.Мною стіл застеляють в будень і у свято.

Страви різні розставляють, посуду багато. (Скатертина)

4.Зображення предмета, виконане від руки, на око, без використання креслярського інструменту. (Ескіз)

5.Синонім  до  слова «праця». (робота)

Додаток 2

 

1.Ледь помітний він, маленький…

То квадратний, то кругленький…

Як його ти відірвеш ,

То штани не застібнеш. (ґудзик)

2. Місце з’єднання зшитих клаптиків тканини, спосіб накладення стібків. (шов)

3. Пристрій для рукоділля у вигляді круглої або овальної рамки, на якій закріплена напнута тканина. (п’яльця)

4. Нашиті на тканину візерунки, які виконуються нитками або бісером уручну чи машинним способом. (вишивка)

5.То назад, то вперед ходить – бродить пароплав.

Зупиниш – горе. Продірявить море. (праска)

 

 

Література:

http://ru.wikipedia.org/wiki/Иголка

http://ru.wikipedia.org/wiki/Нить

http://uk.wikipedia.org/wiki/Вишиванка

http://uk.wikipedia.org/wiki/Рушник

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шаблон

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ескіз

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ножиці